Що робити, якщо Ви стали жертвою рейдерів?
⠀
Існує два шляхи оскарження рішень, дій або бездіяльності державних реєстраторів:

• адміністративний — звернення зі скаргою до Міністерства юстиції України або його територіального органу;⠀
• судовий — подача позову до суду.

Якщо Ви дізналися чи могли дізнатися про можливе порушення своїх прав, і пройшло більше 60 днів, оскарження можливе тільки у судовому порядку.
⠀
Якщо інструменти адміністративного оскарження застосувати неможливо, необхідно обирати правильний спосіб захисту своїх прав. Перш за все, потрібно визначити до суду якої юрисдикції потрібно звернутися, з огляду на актуальну практику Верховного Суду.
⠀
Пов’язано це з тим, що у випадку оскарження реєстраційних дій власник майна мав звернутися із позовом до адміністративного суду, однак судова практика розгляду справ цієї категорії зазнала змін. Зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 2 жовтня 2019 року у справі № 807/137/18, суд аргументував своє рішення виходячи з наступного: «саме лише скасування державної реєстрації права, належного одній особі, за заявою іншої особи не дозволяє остаточно вирішити спір про право між цими особами без з’ясування правомірності правових підстав набуття такого майна, що має наслідком невиконання основного завдання судочинства». Тобто Верховний Суд фактично змінив юрисдикційну належність таких спорів, змістивши акцент із дій державного реєстратора на правові підстави реєстрації права власності або користування майном.
⠀
Тож критерієм розмежування спорів щодо державної реєстрації є предмет оскарження, визначати юрисдикцію суду потрібно, за наступними критеріями:
⠀
Якщо позивач оскаржує дії державного реєстратора в контексті статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (відмова від проведення державної реєстрації) і спір не стосується речових прав чи обмежень на нерухоме майно третіх осіб, то він є публічно-правовим і підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, тому необхідно подавати позовну заяву до окружного адміністративного суду за вибором позивача: за зареєстрованим місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи або за місцезнаходженням відповідача.
⠀
У випадку, коли оскаржуються дії державного реєстратора за заявою третьої особи, то вбачається спір про право між позивачем та іншою особою, який повинен розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, залежно від суб’єктного складу сторін.
⠀
*Якщо однією зі сторін спору є фізична особа, то позивач має звертатися до місцевого загального суду (за місцем проживання або знаходження відповідача), а справа — розглядатися за правилами Цивільного процесуального кодексу України. Коли сторонами є суб’єкти господарювання, треба звертатися до господарського суду (за місцезнаходженням відповідача).
⠀
Обов’язково зверніть увагу, що належним відповідачем у таких спорах є особа, речове право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено запис у Державному реєстрі прав. Участь у такому спорі державного реєстратора як співвідповідача не змінює приватноправового характеру спору. Вимога про скасування державної реєстрації у такому випадку може бути заявлена як похідна.