CRS 2025: Податкова вже бачить ваші закордонні рахунки. Що робити?

 

Ера “банківської таємниці” закінчилася вчора. Давайте відверто: 2024 рік став останнім роком ілюзій. Багато хто з вас сподівався, що війна все спише, що реєстри не запрацюють, або що “моя картка в польському банку нікому не цікава”.

На дворі 2025-й. Перший масовий обмін податковою інформацією за стандартом CRS (Common Reporting Standard) Україна вже провела. Дані за попередні звітні періоди вже на серверах ДПС. Тепер це не “страшилка” юристів, а Excel-таблиця на моніторі інспектора.

Парадокс у тому, що український бізнес продовжує жити в парадигмі 2010-х. Вважається, що структурування через “офшор” (навіть якщо це Кіпр чи Естонія) — це захист. У реаліях 2025 року — це червона ганчірка. Державі потрібні гроші, і вона знає, де їх шукати: не в сейфах, а на ваших закордонних рахунках.

Логіка опонента: Як ДПС аналізує ваші дані у 2025 році

Помилка думати, що податкова перевірятиме кожного ФОПа з карткою Revolut. У них немає на це ресурсу. Система працює інакше — через алгоритми ризик-орієнтованого підходу.

Інспектор не шукає вручну. Система автоматично зіставляє два масиви даних:

• Ваша податкова декларація в Україні (де часто “мінімалка” або нульовий дохід).
• Звіт CRS від іноземного банку (де на залишку умовно 200 000 євро або регулярні надходження).

Legal Hack: “Диспаритет доходів”
Якщо система бачить розрив між офіційними доходами в Україні та залишками за кордоном — вимикається “сплячий режим” і вмикається режим “Запит на інформацію”. А далі — стаття 39-2 ПКУ (КІК) та штрафи, які у 2025 році вже не є “учбовими”.

 

Пастка “Пасивного доходу” та КІК

Найбільший біль наших клієнтів зараз — це автоматичне визнання іноземних компаній контрольованими (КІК) через дані банків. Банки звітують не тільки про залишки, а й про тип доходу.

Якщо ваша естонська компанія отримує роялті, відсотки або дивіденди, і банк маркує її як Passive NFE (Passive Non-Financial Entity), інформація летить не в Естонію, а безпосередньо вам, як бенефіціару в Україну.

У 2025 році ми в LBA бачимо хвилю запитів від податкової саме по бенефіціарах, які не подали звіти про КІК, вважаючи, що компанія “неактивна”.

На практиці це пастка. Ви думали, що компанія “спить”, а банк нарахував 2 євро відсотків на залишок. Це пасивний дохід. Це тригер для обміну. Це штраф за неподання звіту КІК (який зараз складає сотні тисяч гривень). Детальніше про штрафи читайте в Податковому кодексі України (ст. 39-3).

Чи рятує зміна податкового резидентства?

Багато хто намагався у 2023-2024 роках “втекти” від українського резидентства, отримавши статус тимчасового захисту в ЄС. У 2025 році ми бачимо, як ця стратегія ламається.

Чому? Тому що працює принцип Center of Vital Interests (Центр життєвих інтересів).

Якщо ваша сім’я в Іспанії, але основний бізнес, нерухомість і джерело доходу в Україні — українська податкова (і, що гірше, іспанська теж) вважатиме вас своїм. Ми в LBA регулярно проводимо аудит резидентства, щоб клієнт не опинився в ситуації подвійного оподаткування, коли доводиться платити і тут, і там, бо CRS “здав” вас обом юрисдикціям.

FAQ: Питання, які задають нам на консультаціях

 

1. Чи бачить податкова рух коштів (транзакції) чи тільки залишок?

Стандарт CRS передбачає передачу інформації про залишок на кінець року та загальну суму зарахувань (Gross Income). Детальної виписки з призначенням платежів (“за каву”, “за оренду”) у першому пакеті немає. Але якщо виявлять розбіжності — ДПС надішле індивідуальний запит, і тоді банк розкриє все.

2. Чи передають дані платіжні системи типу Wise, Payoneer?

Так. У 2025 році це вже доконаний факт. Вони є підзвітними фінансовими установами. Якщо ви відкрили там рахунок як резидент України — дані підуть в Україну.

3. У мене на рахунку менше 250 000 доларів. Я в безпеці?

Міф про “ліміт 250к” стосується лише перевірки існуючих рахунків юридичних осіб на момент старту обміну. Для фізичних осіб та нових рахунків перевірка є тотальною, незалежно від суми. Навіть 100 євро на рахунку підлягають звітуванню.

---

Висновки

У 2025 році стратегія “сховатися” — це стратегія самогубця. Прозорість — це нова валюта. Якщо ваша структура власності побудована на схемах 2019 року, ви вже під прицілом.

Логіка податкової проста: знайти розбіжність і донарахувати. Наша логіка в LBA: побудувати структуру так, щоб навіть при повному розкритті інформації у вас не виникало податкових ризиків. Не чекайте “листа щастя”. Проведіть Tax Health Check вже сьогодні.

Замовити аудит структури та ризиків CRS в Law Business Association можна за посиланнями нижче.

---

Про автора

Денис Федоркін — Керуючий Партнер юридичної фірми Law Business Association (LBA). Експерт із податкового структурування, захисту активів та антирейдерства.

Має 17 років досвіду у супроводі складних кейсів для бізнесу та приватних клієнтів. Спеціалізується на побудові безпечних юридичних моделей в умовах турбулентності українського законодавства.

Потрібна консультація? Зв’яжіться з нами:

• Контакти LBA
• Про компанію
• Кар’єра в LBA