Закон 466-IX: Масштабна реформа Податкового кодексу та нові правила гри для бізнесу

 

Прийняті зміни до Податкового кодексу, відомі як Закон 466-IX (колишній законопроєкт 1210), запровадили масштабну реформу податкової системи України. Основна мета змін — адаптація законодавства до міжнародних стандартів плану BEPS.

Ці нововведення суттєво змінюють правила гри для бізнесу, торкаючись питань оподаткування прибутку, контрольованих іноземних компаній (КІК) та відповідальності платників податків. У цій статті експерти юридичної компанії LBA надають детальний аналіз ключових положень закону.

Закон №466-ХІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків» набрав законної сили 23.05.2020 р. Він став фундаментом для нової етики відносин між державою та платниками податків.

Зміни в оподаткуванні ПДФО та пільги

Згідно зі змінами до ст. 164 – ст. 165 ПКУ, перелік виплат, які не оподатковуються ПДФО, було уточнено та розширено. Це дозволяє платникам податків легально зменшити податкове навантаження у специфічних випадках.

Зокрема, до таких виплат належать:

• Відшкодування моральної шкоди: у розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати на 1 січня звітного року.
• Пенсійні виплати: суми пенсій, розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму.
• Страхові виплати від МТСБУ: суми регламентних виплат або відшкодувань, що не перевищують фактично заподіяну шкоду за звичайними цінами.

Розстрочення податкового зобов’язання за іпотекою

Закон 466-IX надав важливу преференцію для позичальників. Тепер платник податку має право розстрочити протягом 3-х років податкове зобов’язання, нараховане на основну суму боргу за іпотечним кредитом.

Це стосується випадків, коли кредит був прощений кредитором за його самостійним рішенням. Важливо зауважити, що раніше ця норма стосувалася як тіла кредиту, так і відсотків, а тепер — лише основної суми боргу.

Операції з інвестиційними активами та нерезидентами

Реформа значно деталізувала правила роботи з інвестиційними активами. Відтепер до продажу інвестиційного активу прирівнюються операції з повернення коштів або майна при виході учасника зі статутного капіталу емітента або при ліквідації компанії.

Особливу увагу слід звернути на операції з пов’язаними особами-нерезидентами або компаніями з “низькоподаткових” юрисдикцій:

1. Доходи визначаються у розмірі не нижче звичайної ціни (при продажу активу).
2. Витрати визначаються у розмірі не вище звичайної ціни (при придбанні активу).

Це правило не застосовується, якщо покупцем є контрольована іноземна компанія, де продавець є контролюючою особою, за умови збереження права власності на кінець періоду.

Контрольовані іноземні компанії (КІК): що варто знати

Впровадження правил КІК — один із найскладніших етапів реформи. Платник податку — резидент, визнаний контролюючою особою, зобов’язаний:

• Визначити частину прибутку контрольованої іноземної компанії.
• Включити її до загального річного оподатковуваного доходу.
• Сплатити податок за ставкою 18% (згідно з п. 167.1 ПКУ).

Оподаткування продажу нерухомості: нові ставки

Закон 466 суттєво змінив підхід до оподаткування операцій з нерухомим майном та транспортними засобами протягом одного звітного року.

Актуальна сітка оподаткування виглядає так:

• Перший об’єкт на рік: зберігається нульова ставка.
• Другий об’єкт на рік: застосовується ставка 5%.
• Третій та наступні об’єкти: оподатковуються за основною ставкою 18%.

Водночас запроваджено пільгу: звільняється від сплати 5% ПДФО продаж об’єкта незавершеного будівництва, якщо він перебував у власності платника понад три роки.

Посилення відповідальності та штрафи (Форма №1ДФ)

Адміністрування податків стало суворішим. Закон передбачає двократне збільшення штрафів за порушення порядку подання звітності про доходи фізичних осіб.

За неподання, помилки або недостовірні відомості у розрахунку №1ДФ передбачено:

• Штраф у розмірі 1020 грн (раніше 510 грн).
• За повторне порушення протягом року — 2040 грн (раніше 1020 грн).

---