Інші публікації
Податкове резидентство в ЄС 2023: як не сплатити двічі (Поради юриста)
Податкове резидентство в ЄС 2023: як не сплатити двічі (Поради юриста)
Минув рік повномасштабної війни. Мільйони українців опинилися в Європі, і якщо питання безпеки ви закрили, то питання фінансів зараз вибухає уповільненою міною. “Медовий місяць” лояльності європейських податкових закінчується.
У лютому 2023 року ми в LBA спостерігаємо масовий запит: “Я живу в Польщі, Німеччині чи Іспанії, працюю на українську ТОВ чи ФОП віддалено. Де мені платити податки?”. Більшість сподівається, що статус тимчасового захисту — це індульгенція від фіскалів.
Це небезпечна ілюзія. Європейські податкові системи — це не українська ДПС, з якою можна “домовитися” або загубитися в базі. Тут працюють алгоритми. Якщо ви прожили в країні ЄС понад 183 дні, місцева податкова вже вважає вас своїм “клієнтом”. І їм байдуже, що ви патріотично сплачуєте податки в український бюджет.
Зміст статті:
Правило “183 днів” знають усі. Пробув півроку — став резидентом. Але на практиці це пастка спрощеного сприйняття. Європейські податкові органи дивляться глибше. Вони використовують поняття “Центр життєвих інтересів”.
Уявіть ситуацію: ви живете в Берліні 200 днів, але ваша дружина і діти залишилися в Києві, у вас там квартира і єдиний дохід — від українського бізнесу. Чи стали ви податковим резидентом Німеччини?
Ось тут виникає колізія, яка називається Dual Residence (подвійне резидентство). І це найгірший сценарій, бо кожна країна тягне ковдру на себе, бажаючи оподаткувати ваш світовий дохід.
Логіка європейського фіскала проста: “Людина споживає наші блага, її діти ходять у наші школи. Чому податки йдуть в Україну? Ми маємо право на частку”.
Конвенції про уникнення подвійного оподаткування (які Україна має з більшістю країн ЄС) мають чітку ієрархію критеріїв, так звані Tie-breaker rules.
Як ми це використовуємо для захисту клієнта:
Якщо перші пункти спірні, ми в LBA готуємо доказову базу саме під пункт №2. Ми збираємо докази, що ваш “економічний та соціальний якір” залишився в Києві, попри фізичну відсутність.
Найбільший біль зараз у ФОПів 3-ї групи. Ви звикли платити 5% (або 2% за пільговою ставкою воєнного часу) і спати спокійно. У Європі таких ставок не існує. У Польщі податок може сягати 12-32%, в Іспанії — до 47% за прогресивною шкалою.
Якщо польська податкова визнає вас резидентом, вона захоче різницю. Ви заплатили 2% в Україні? Чудово, доплатіть ще 30% у польську казну.
Це бюрократичний інструмент, але дієвий. Ви можете отримати в українській податковій Довідку-підтвердження статусу податкового резидента України. Процедура регулюється відповідним Наказом Мінфіну.
Цей документ — ваш щит у суперечці з іноземним банком чи податковою. Він офіційно заявляє: “Ця особа платить податки в Україні відповідно до Конвенції”.
Але будьте уважні: українські податківці зараз неохоче видають такі довідки тим, хто виїхав давно. Їм теж потрібні підстави. Ми допомагаємо правильно сформувати пакет документів, щоб ДПС не мала підстав для відмови.
Багато хто думає: “Я отримую гроші на Payoneer або Wise, ніхто не дізнається”. Це наївно. Україна приєдналася до Багатосторонньої угоди MCAA CRS ще в серпні 2022 року. Це означає, що запуск автоматичного обміну податковою інформацією — питання часу.
Логіка українського фіскала: “Ми знайдемо ваші іноземні рахунки пізніше і нарахуємо штрафи заднім числом”.
Вже зараз європейські банки запитують у вас TIN (податковий номер). Якщо ви вказуєте український ІПН, інформація про ваші обороти потенційно доступна українським органам. Якщо ж ви відкрили рахунок як місцевий резидент — ви “засвітилися” перед місцевою податковою.
Якщо ви плануєте залишатися в ЄС надовго, не варто просто “пересиджувати”. Потрібно приймати стратегічне рішення:
Напівміри (“я тут, а податки там”) у 2023 році вже не працюють так, як у 2022-му. Ризики штрафів перевищують економію на ставках.
Для захисту активів ми рекомендуємо клієнтам проводити Legal Due Diligence власного статусу. Ми аналізуємо: де ви проводите час, де ваші активи, де навчаються діти, і моделюємо сценарій податкової перевірки в обох юрисдикціях.
Ні, сам по собі не звільняє. Деякі країни (як Ірландія чи Литва) робили заяви про лояльність, але загального правила ЄС “не чіпати українців” у податковому плані не існує. Завжди аналізуйте локальне законодавство.
Залежить від терміну перебування. Після 183 днів виникає високий ризик обов’язку декларування. Місцеві органи можуть розцінити вашу роботу з дому як створення “постійного представництва” вашої компанії у їхній країні. Це звучить абсурдно, але юридично — можливо.
Потрібно застосовувати Конвенцію. Ви сплачуєте податок в країні резидентства, а в іншій країні — зараховуєте сплачену суму (податковий кредит). На жаль, військові збори та ЄСВ часто не підпадають під дію конвенцій і їх доводиться платити окремо.
Рік толерантності Європи закінчився. Тепер починається рік бюрократії та фіскального контролю. Не чекайте, поки отримаєте “лист щастя” від польського чи німецького податківця з вимогою задекларувати доходи за 2022 рік.
Якщо ви маєте активи та бізнес в Україні, але фізично перебуваєте в Європі — ви в зоні ризику. Захистіть свої гроші заздалегідь.
Денис Федоркін — керуючий партнер юридичної фірми Law Business Association (LBA). Має понад 17 років досвіду у сфері захисту бізнесу, податкового права та протидії рейдерству.
Команда LBA готова провести аудит вашого податкового резидентства та розробити персональну стратегію захисту активів.
Інші публікації