Інші публікації
До чого призводить неподання або несвоєчасне подання інформації про кінцевого бенефіціарного власника
До чого призводить неподання або несвоєчасне подання інформації про кінцевого бенефіціарного власника
Несвоєчасне або неподання відомостей про бенефіціарів тягне за собою не лише адміністративні штрафи, а й серйозні обмеження в роботі з фінансовими установами. З посиленням вимог фінансового моніторингу прозорість структури власності стала обов’язковою умовою виживання бізнесу.
У цій статті юристи LBA детально розбирають усі типи відповідальності — від грошових стягнень до повної зупинки банківських операцій. Розуміння нових правил допоможе вам уникнути претензій з боку контролюючих органів та зберегти стабільність компанії.
З прийняттям ЗУ № 361 від 16.09.2019 р. (надалі — Закон), у юридичних осіб з’явилось зобов’язання подавати державному реєстратору оновлену інформацію про кінцевих бенефіціарних власників (КБВ). Закон набрав чинності 28 квітня 2020 року.
Основна мета цих змін — інтеграція українських реєстрів у міжнародну систему контролю. Тепер розкриття структури власності є обов’язковим як при створенні компанії, так і при внесенні будь-яких змін до відомостей про неї.
Закон передбачає обов’язок розкривати інформацію про КБВ шляхом подання державному реєстратору додаткового пакета документів. Це стосується як резидентів, так і компаній, що мають засновників-нерезидентів.
До переліку обов’язкових документів входять:
Юридичні особи зобов’язані не лише подати дані одноразово, а й підтримувати їх в актуальному стані. Будь-які зміни в структурі власності мають бути відображені в реєстрі протягом 30 робочих днів з дня їх виникнення.
Крім того, передбачено щорічне підтвердження відомостей. Це необхідно робити протягом 14 календарних днів з дати державної реєстрації компанії, починаючи з наступного року після її створення.
Юридичні особи зобов’язані підтримувати інформацію про КБВ і структуру власності в актуальному стані та повідомляти про зміни протягом 30 робочих днів.
Компанії, зареєстровані до набрання чинності Законом, мають оновити дані протягом трьох місяців після затвердження відповідних форм. Проте на практиці бізнес часто стикається з відсутністю технічної можливості виконання цих норм.
Наразі оновлені форми заяв часто перебувають на стадії погодження. Це створює певний правовий вакуум, коли обов’язок існує, але механізм його реалізації через державні реєстри ще налагоджується.
Мін’юст Наказом № 1626/5 від 12.05.2020 р. чітко регламентував порядок виявлення порушень. Якщо державний реєстратор помічає факт неподання інформації, він інформує територіальний орган Міністерства юстиції.
Після отримання листа-вимоги керівник юридичної особи має місячний строк для звернення до органу юстиції. Це необхідно для складення протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідальність за неподання інформації передбачена ч. 6 ст. 166-11 КУпАП. Санкція цієї статті є досить відчутною для керівництва компанії або уповноважених осіб.
До основних ризиків належать:
Забезпечення прозорості власності — це не просто юридична формальність, а запобіжник від зупинки бізнес-процесів та санкцій з боку регулятора.
Денис Федоркін — керуючий партнер Law Business Association. Має понад 17 років професійного досвіду в юриспруденції. Спеціалізується на податковому праві, захисті бізнесу та безпеці активів. Денис поєднує глибоке знання законодавства з практичним розумінням бізнес-процесів, допомагаючи клієнтам вибудовувати стійкі та безпечні структури власності.
Потребуєте допомоги в оформленні КБВ або захисті від штрафів? Зверніться за професійною консультацією до наших фахівців.
Інші публікації