Зміни у Земельному кодексі України: Нові правила планування та використання земель

Верховною Радою України було прийнято доленосний Закон № 2280 «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо планування використання земель». Цей документ кардинально змінює підходи до територіального розвитку та управління земельними ресурсами на рівні громад.

Закон спрямований на створення прозорого механізму, який поєднує інтереси держави, бізнесу та приватних осіб у сфері землекористування.

Які питання врегульовує новий закон?

Основна мета законодавчих нововведень — запровадження комплексного просторового планування. Це дозволяє уникнути необхідності розробляти декілька паралельних видів документації із землеустрою та архітектури.

Законом врегульовуються наступні критично важливі аспекти:

• Чітке встановлення меж територіальних громад.
• Нормування формування електронної картографічної основи для планування.
• Забезпечення реального зв’язку програм соціально-економічного розвитку з документацією із просторового планування.
• Створення прозорого механізму врахування громадських та приватних інтересів через відкриті громадські обговорення.

Закон № 2280 фактично скасовує необхідність розроблення декількох споріднених за змістом документів, що значно спрощує бюрократичні процедури для громад та інвесторів.

Ключові положення та нові повноваження громад

Законодавчі зміни надають місцевим громадам більше інструментів для управління своїми ресурсами, але водночас висувають нові вимоги до органів архітектури.

Зокрема, положеннями Закону передбачено:

1. Утворення власних органів містобудування: Громади тепер можуть самостійно встановлювати містобудівні умови та обмеження на всій своїй території.
2. Спрощена зміна цільового призначення: Це стосується ділянок, де вже є приватна будівля землекористувача, а також земель житлової/громадської забудови та промисловості.
3. Коригування функціональних зон: Можливість оновлення старих генпланів через детальні плани територій (за виключенням заповідних та прибережних зон).
4. Зміна цільового призначення особливо цінних земель: Зокрема, для стратегічних об’єктів промисловості.

Також встановлено перехідний період. Містобудівна документація, розробка якої почалася до набрання чинності законом, може бути завершена за старими правилами.

Оновлені вимоги до вихідних даних містобудівної документації

Закон значно розширив перелік даних, які розробники зобов’язані враховувати при створенні планів територій. Особлива увага приділена культурній спадщині.

Тепер розробники мають обов’язково отримувати дані про:

• Об’єкти всесвітньої спадщини, їх території та буферні зони.
• Пам’ятки культурної спадщини, включаючи археологічні об’єкти та зони їх охорони.
• Межі та режими використання історичних ареалів населених місць.
• Охоронювані археологічні території та історико-культурні заповідники.

Це нововведення дозволить уникнути хаотичної забудови в історичних центрах міст та зберегти культурний код українських поселень.

Висновок та юридична підтримка

Зміни в Земельному кодексі — це крок до прозорості, але вони вимагають високої кваліфікації при оформленні документів. Юридичний супровід на етапі планування допоможе уникнути конфліктів із законом та громадою в майбутньому.